Гулевич Володимир Віталійович — корупціонер Пашинського мітить на посаду директора Департаменту Державних Закупівель МОУ

Аферисти, Хабарники

В Міністерстві оборони України триває конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців категорії Б та В. Це посади директорів Департаментів, їх заступників, начальників відділів та головних спеціалістів. Заміщення посад відбувається на виконання стратегічного бюлетеня  розвитку Збройних Сил України до 2020 року, по заміщенню військових посад службовців Міністерства оборони України на цивільні.

У переліку посад є посада директора Департаменту державних закупівель. Учасником конкурсу на цю посаду, є чинний директор департаменту полковник Гулевич Володимир Віталійович. Діюче законодавство не передбачає можливості обіймати посаду директора Департаменту державних закупівель військовослужбовцю. Отже, претендуючи на зайняття вказаної посади, п. Гулевич готовий припинити службу у збройних силах заради владної посади. Це яскраво демонструє особу п. Гулєвіча – збройні сили для нього не справа захисту Батьківщини у період військової агресії РФ, а можливість комфортно організувати своє власне життя.

Цілком обгрунтованим за таких обставин є питання заради чого п. Гулевич воліє прийти на посаду директора Департаменту державних закупівель? Вдається, що аж ніяк не для служіння Батьківщині і її інтересам, а виключно для забезпечення інтересів такого собі п. Гулевича з використанням для цього високих державних посад у власних інтересах. Скільки держава втратить, а військових загине через намагання п. Гулевича збільшити свої власні статки на посаді директора Департаменту державних закупівель? З таким підходом, вважаю, у скорому часі нас будуть очікувати нові кримінальні справи,  де п. Гулевич знову буде обвинувачуватись у розкраданні державного майна.

До речі, на сьогодні п. Гулевич вже є фігурантом таких гучних справ, як розкрадання спільно з компанією «Трейд Комодіті» паливо-мастильних матеріалів на суму 250 млн. грн., які закуповувались для потреб Збройних Сил і для забезпечення опору російській агресії. Кому цікаво, щоб розпорядженням державних коштів з фонду оборони країни займалася людина без твердих моральних принципів, яка звинувачена у корупції, і хто штовхає і протягує цю людину на посаду директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України?

Це видно з того, хто допомагає п. Гулевичу на сьогодні уникнути кримінального покарання у наведеній справі із розкрадання паливо-мастильних матеріалів. Людину, яка згідно даних слідчих органів розкрадає майно воюючої української армії на 250 млн., бере на поруки п. Чорновіл, скандально відомий народний депутат, який входить у найближче оточення ще одного одіозного народного депутата п. Пашинського. Про «турботу» про армію із власним зиском п. Пашинського та пов’язані з цим гучні корупційні скандали відомо усій Україні. Так може п. Гулєвіч просто зручний інструмент команди Пашинського для впливу і участі у розподілі бюджетних коштів, що виділяються Міністерству оборони з державного бюджету.

Тобто зиск п. Гулевича, п. Пашинського та його команди від проштовхування підозрюваного у розкраданні державного майна у особливо великому розмірі п. Гулевича на посаду директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України є зрозумілим. Незрозумілим є навіщо чергові підозрювані у розкраданні державного майна у особливо великому розмірі потрібні Україні що воює на високих посадах і скільки солдатів і офіцерів віддадуть своє життя через оборудки при закупівлях майна для військових потреб особами, яких правоохоронці вже підозрюють в цьому? Невже у посадовців Міністерства оборони України такий страх перед п. Пашинським, що вони готові затуляти очі і сприяти приведенню до високої державної посади директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України п. Гулевича, який вже є підозрюваним у розкраданні державного майна у особливо великому розмірі. Невже лава запасних п. Пашинського така коротка, що не можна знайти для цієї посади людину, яка хоча б не була б фігурантом кримінальних справ про розкрадання, або на посаду директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України можно призначати лише особу, яка надійно пов’язана криміналом? Но Міністерство оборони України, сподіваємось, все ж не приватна лавка, а орган державної влади і має стояти на державницьких позиціях. Да і суспільство не залишить такі оборудки без уваги.

Питання стоїть таким чином, чи може розглядатись кандидатура на такий відповідальний пост, людини що аргументовано підозрюється у корупції.


Переглядів: 108